Ця історія почалася в 1865 році.
Відкрита ним поверхня отримала математичне обґрунтування і була названа
на його честь. Стрічка надихнула на наукові пошуки не одного добряка-професора.
Гідно оцінили винахід професори й учителі. Невгамовним і недбайливим учням пропонувалося пофарбувати сторони стрічки Мебіуса в різні кольори. Пихкаючи від старанності, школярі проводили за цим заняттям чимало часу.
У розповіді А. Дейча «Стрічка Мебіуса»
описувався випадок у Нью-Йоркському метро. Одного разу трапилося так, що шляхи метрополітену перетнулися і весь він почав нагадувати величезну стрічку Мебіуса. Поїзди один за іншим почали зникати, з'являючись знову тільки через декілька місяців. А Кузьма Прутков подарував читачам афоризм: "Де початок того кінця, яким закінчується початок?"
…
